Задоволення від їжі: як ми його отримуємо і чому це так важливо

Advertisements

Їмо, щоб жити, чи живемо, щоб їсти? Філософське питання на яке багато хто відповів би однозначно: їжа — другорядний процес. Звісно, з ними б посперечалася відома всім таблиця Маслоу, і безперечно виграла б. Та найцікавіше тут інше. Мало хто замислюється, що процес вживання їжі, як і механізми голоду та переїдання є надзвичайно складними. Вони регулюють якість нашого життя більше, ніж здається.

У ритмі буденності більшість людей сприймають прийняття їжі як належне, адаптуються до процесу і не диференціюють свої відчуття. Та насправді, за цим життєво-важливим, але ніби й не помітним механізмом криється складна система задоволення, яка провокує всі подальші процеси, найголовніший з яких — метаболізм.

Так, ви все правильно прочитали, саме задоволення від їжі є запорукою хорошого обміну речовин. Тож насправді все в наших руках. І кожен обирає для себе, він задовольняється природнім мінімумом чи доводить процес до максимуму користі для свого організму.

У такого твердження є цілком наукове підґрунтя, яке потрібно знати і розуміти. Шкода, що дуже часто дієтологи ігнорують цей механізм не акцентуючи на ньому увагу пацієнтів, адже це могло б у результаті значно покращити їх самопочуття та якість життя. 

Тож, як працює механізм задоволення від їжі?

Узагалі травлення однаково залежить як від центральної, так і від периферійної нервової системи і це важливо розуміти. Весь процес поділяється на три фази: цефальна (головна), гастральна (шлункова) та інтестинальна (кишкова). У даному випадку нас найбільше цікавить саме перша, цефальна фаза. На яку ми, на відміну від двох інших, безпосередньо можемо впливати. 

Цефальна фаза відповідає за дуже широкий набір фізіологічних, ендокринних та нервових реакцій, а стимулює усе це саме те, що людина часто ігнорує — думки про їжу, її приємне очікування, зовнішній вигляд та запах страви, навколишня обстановка у процесі їжі, комфорт та рівень стресу під час прийому. Чим ближче все вищезгадане до норми, тим інтенсивніше відбувається слиновиділення і тим більше спеціальних ферментів утворюється у самій слині. Ці ферменти починають розщеплення вуглеводів та жирів ще у роті. Слина при цьому стає лубрикантом, а також дозволяє повномірно відчути всі нотки їжі, розносячи молекули смаку по відповідним рецепторам. Тож так, люди здатні по різному смакувати одними і тими ж продуктами. Буває, що до цього причетна підвищена від природи чутливість язика, проте у більшості випадків на це впливає саме якість слини, яка залежить від так званої «‎успішності» цефальної фази. 

Окрім вироблення ферментів слини та смакових відчуттів, цефальна фаза також відповідальна за стимуляцію наступної гастральної фази і таким чином має прямий вплив на надважливий для організму процес травлення. Невдале або мінімальне проходження організмом цефальної фази є прямим чинником до виникнення проблем шлунково-кишкового тракту. Причина проста: під час цефальної фази у шлунку починається процес виділення шлункового соку і 50% його кількості залежить безпосередньо від цього етапу. Як і в ситуації зі слиною, шлунковий сік може містити більше чи менше розщеплюючих ферментів, і так, саме ви контролюєте цей складний процес тим, як підходите до кожного вживання їжі. 

Далі вже все відбувається по ланцюжку, і якість перетравлення їжі прямо впливає на складний і надважливий процес метаболізму. Бо саме ті корисні речовини, що шлунку вдалося розщепити, у наступній інтестинальній фазі всмоктуються через кишечник.

Важливо знати, що саме цефальна фаза відповідає за кількісне виділення гормону лептину, котрий сигналізує організму про відчуття насиченості. Якщо гормону виділяється мало, то це загрожує переїданням, яке у хроніці розтягує стінки шлунку і людина починає стрімко набирати зайву вагу, отримуючи попутно ще купу проблем зі здоров’ям.  

Науково доведено, що введення їжі безпосередньо в шлунок за допомогою зонду, тобто поза цефальною фазою, викликає виділення шлункового соку лише через 20 хвилин, а у випадку окремих продуктів і через годину після потрапляння їжі в організм. Це сповільнює травлення на декілька годин і надзвичайно мінімізує його якість. У 1993 році японські вчені навіть провели дослід на кількох видах тварин. Одну контрольну групу годували через зонд, а іншу звичайним способом. Їжа при цьому була абсолютно ідентична і в однакових порціях. Уже з перших днів експерименту група із зондовим харчуванням почала набирати у вазі, а до кінця досліду отримала початкову стадію ожиріння. Тому вплив цефальної фази на здоров’я важко переоцінити.

Зазвичай дієтологи та нутріціоністи нам розповідають як потрібно правильно харчуватись. І, безумовно, вони не помиляються, адже ми складаємось з того, що споживаємо. Та в більшості випадків вся ця інформація ігнорує важливість самого процесу вживання їжі. Варто усвідомити, що те, наскільки якісно ви отримуєте задоволення від їжі має подальший вплив на здоров’я загалом. 

Перетворіть свої сніданки, обіди, та вечері зі швидких і безликих перекусів на маленькі щоденні ритуали. Придбайте красивий посуд, або ж милий переносний контейнер для їжі, за якийсь час до прийому просто кілька хвилин думайте про їжу, уявляючи її смак. Насолодіться її виглядом і ароматом. Їжте повільно, смакуйте, не відволікайтесь на гаджети. Навчіться отримувати від їжі повноцінне задоволення щодня, а не лише на свята. Полюбіть свою їжу і якість вашого життя неодмінно покращиться.    

Loading...