Що наразі відомо про Українську вакцину від COVID-19: 8 фактів

Advertisements

Вакцинація – це, без перебільшення, один із найвидатніших винаходів людства. Саме завдяки їй у світі існує поняття «колективного імунітету», котрий дозволяє захищати найуразливіших членів суспільства, яким такі ін’єкції протипоказані. Доречі, перша вакцина (препарат від натуральної віспи) була винайдена ще у 1796 році англійським лікарем Едвардом Дженнером. Показово, що ця хвороба припинила своє існування, її подолала вакцинація. Зараз, у часи виснажливої боротьби із коронавірусом, саме вакцина стала основним сподіванням людства на перемогу. Необхідні препарати були розроблені у рекордно-короткі терміни, і навіть, впроваджено новий їх тип – РНК-вакцини. А що ж Україна? Чи маємо надію на вітчизняну вакцину і у які терміни? Читайте далі.                         

1. Хто займається розробкою вакцини в Україні?

Восени стало відомо, що Директор Інституту біології клітини НАН України, професор Андрій Сибірний та його заступник, доктор біологічних наук Костянтин Дмитрук виграли гранти від Національного фонду досліджень України. Зокрема, на розробку вакцини проти SARS-CoV-2 Андрій Сибірний отримав 10 мільйонів гривень, а Костянтин Дмитрук – 5,1 мільйона гривень на розробку нового антибіотика, що прогнозовано повинен застосовуватись при лікуванні COVID-19. Паралельно з ними, роботу веде також професор Інституту мікробіології і вірусології НАН Микола Співак, спільно із приватними компаніями, та американською «Dia Prep System Inc» й українською «Діапроф-Мед», які курує професор і президент «Dia Prep System Inc» Михайло Фаворов.

2. Чи достатньо лабораторій?

Наразі Україна не виробляє жодної вакцини навіть із уже давно відомих. Всі препарати ми імпортуємо. Не вистачає у нас і лабораторій для таких розробок. Справа у тім, що до певного етапу дослідження вести можна, однак далі необхідні лабораторії так званого 4-го класу біозахисту (дослідження на тваринах), яких тут немає. Орієнтовна вартість такої лабораторії – 350 мільйонів доларів, та й закони України забороняють ввозити сюди трансгенних тварин, а лише на них можна тестувати вакцину (через сприйнятливість до людських хвороб).           

3. Що з потужностями виробництва?

При наявній успішній формулі та технології, Україна має достатньо потужностей для продукування вакцин у промислових масштабах. Зокрема такі сучасні фармацевтичні підприємства як «Лекхім», «Індар», «Фармак», «Артеріум» теоретично готові включитися у виробничий процес.  

4. На якому етапі перебуваємо зараз?

Львівські науковці завершили початкові етапи та замовили подальші дослідження на тваринах у Німеччині та Польщі. Інша команда просунулась далі – уже перевірили синтезований білок на лабораторних щурах, мишах і кролях, він виявився безпечним, не токсичним та показав високу кількість антитіл до коронавірусу. Ці дослідження велися у американських і турецьких лабораторіях.              

5. Яка основна технологія вакцин?

Команда Андрія Сибірного розробляє продуценти вірусних білків на основі дріжджів. На Заході такі вірусоподібні частинки уже створюють, а унікальність української розробки полягає саме у середовищі, тобто дріжджах. Воно разів у 50 дешевше, ніж середовища людських чи комашиних клітин, які використовують зараз, а також значно швидше (час розмноження людської клітини – 7 днів, а дріжджів – 2 години). Команда Миколи Співака та Михайла Фаворова зробила ставку на так звану субодиничну вакцину. Вона містить нуклеокапсидний антиген вірусу, до якого виробляється імунна відповідь.           

6. Що далі?

Поки львівські вчені ще чекають перевірки на тваринах, інша команда уже готова переходити до третьої фази дослідження. Нагадаємо, що саме цей етап є одним із найдорожчих та найважливіших, оскільки передбачає тестування на десятках тисяч людей, поділених на різні контрольні групи (включаючи застосування плацебо). Звісно, для цієї фази необхідно уже промислово виготовити вакцину. За підрахунками таке вартуватиме близько 150 мільйонів грн. Наразі, розробники грошей від держави так і не дочекались. Зазначимо, що всі попередні етапи команда проходила за кошти компаній «Dia Prep System Inc» і «Діапроф-Мед». Цікаво, що саме про цю вакцину так натхненно говорили президент Володимир Зеленський та міністр  охорони здоров’я Максим Степанов на своїй прес-конференції у жовтні. Без державного фінансування розробка навряд просуватиметься далі. Припускаємо, що пройшовши фазу дослідження на тваринах, львівських розробників чекатиме та сама доля, якщо ближчим часом нічого не зміниться.

7. Які прогнози?

Як завжди, все впирається у гроші. У разі, якщо команда Миколи Співака та Михайла Фаворова отримає фінансування третьої фази досліджень ближчим часом, то вакцина буде готова уже на початку 2022 року. Львів’яни ж прогнозують свою розробку на другу половину 2022.     

8. Чому це важливо?

По-перше, вітчизняна вакцина буде дешевша за існуючі аналоги, а також ми економитимемо гроші на доставках. По-друге, вакцинація від COVID-19 не буде разовим процесом, а повторюватиметься з року в рік через нестійкий імунітет. Отже, Україні важливо не бути постійно залежною від поставок з інших країн. По-третє, такий прорив просто життєво-необхідний українській науці, яка попри усі свої труднощі точно має що запропонувати світу.

Loading...