Site stats Інша сторона медалі: історичні особи, образ яких переоцінено – Brain Berries

Інша сторона медалі: історичні особи, образ яких переоцінено

Advertisements

Безперечно, всі герої цієї статті є вельми непересічними особистостями, котрі здійснили вагомий вклад у світову історію і кожен цілком заслуговує ореолу слави навколо свого імені. Однак не слід забувати, що всі вони у першу чергу були просто людьми зі своїми вадами характеру, слабкостями, невдачами, хибними рішеннями та помилками. І хоч всім чудово відомо, що ідеалів не існує, та людство звикло романтизувати образи своїх кумирів. Читайте далі, і деякі з цих героїв вже не здаватимуться вам такими ідеальними.                                                                             

1. Христофор Колумб

Найвідоміший першовідкривач, чиє ім’я стало чи не синонімом Америки. Однак, саме відкриття не можна вважати його особистим досягненням. По-перше, плив Христофор в Індію, прагнучи виявити шлях до скарбів цього субконтиненту аби зробити Іспанію багатшою, ну і себе не забути. В Америку він потрапив випадково, просто помилившись у розрахунках. По-друге, Новий Світ був відкритий вже до нього. Туди запливали люди, чому є історичні підтвердження, однак ці землі просто були нікому не потрібні. По-третє, Америці він привіз «‎подарунок» у вигляді віспи, яка забрала тисячі життів корінного населення континенту. Ну, і не забуваймо про рабство, яке ще багато років було горем і болем для місцевих людей.              

2. Томас Едісон  

Знаменитий винахідник, котрий до кінця свого життя отримав більше ніж 4 тисячі патентів. Однак, якщо придивитися до біографії науковця, то побачимо в ній і сильний підприємницький хист, який не завжди добирав методів. Наприклад, не бажаючи програвати Ніколі Теслі та його змінному струму, Едісон розвернув  проти суперника цілу кампанію із чорного піару: спочатку вбивав ним тварин, знімаючи все на камеру, а потім дійшов і до людей засуджених до страти (за його замовленням Гарольд Браун змайстрував електричний стілець). Крім того, є вагомі свідчення, котрі ставлять під сумнів авторство Томаса Едісона у винайденні лампочки та фонографа. Джозеф Сван і Едуард-Леон Скотт де Мартінвіль — так звали людей, до кого насправді прийшли ці блискучі ідеї. Однак, вони не мали достатньо коштів і впливу на їх реалізацію.                 

3. Мартін Лютер Кінг  

Баптистський священник, правозахисник, лідер руху за права чорношкірих США з 1954 і аж до свого вбивства у 1968. Лауреат Нобелівської премії миру та визнаний новітній «‎батько-засновник» американської нації. Проте, були у біографії Мартіна Лютера і дуже темні сторінки, які дослідники воліють не згадувати. Відомо, що за правозахисником неусипно слідкували спецпідрозділи ФБР і розкриття архівів їх даних виявило докази геть іншої сторони особистості національного героя. По-перше, він мав десятки позашлюбних зв’язків за час своїх поїздок по країні під час кампанії щодо боротьби із класовою нерівністю. По-друге, існують записи на яких Мартін Лютер є присутнім під час зґвалтування іншим колегрою-пастирем своєї парафіянки. На плівці чути, як Кінг сміється та дає настанови гвалтівнику, називаючи злочин «‎ініціацією». По-третє, відомо, що не всі записи ФБР наразі розсекречено. На деякі з них суд США наклав заборону розголосу в інтересах слідства на 50 років. Тож, у 2027 на нас, швидше за все, чекають ще більш шокуючі подробиці з біографії національного героя Америки.                    

4. Стів Джобс 

Геніальний піарник і маркетолог з відмінним чуттям до трендів майбутнього, який, між тим, не соромився «‎позичати» чужі ідеї. Наприклад, відвідавши одного дня компанію Xerox Джобс «‎привіз» звідти розробку комп’ютерної мишки та інтерфейсу користувача. А моделі цифрових плеєрів уже кілька років були на ринку ще до того, як Джобс зумів їх абсолютно геніально продати назвавши iPOD. При цьому у пам’яті поколінь залишився їх винахідником. «‎Think Different» — усім відоме гасло Apple, проте сам Джобс був абсолютною його противагою для своїх підлеглих. За свідченнями самовидців ніхто окрім нього не мав права на власну думку. Все робилося лише за вказівкою. Вельми важкий характер, авторитарність та істеричність Стіва постійно створювали максимально нездорову атмосферу для співробітників компанії. Усіх, крім нього.   

5. Мати Тереза

Світовий символ доброти та співчуття, лауреатка Нобелівської премії миру, у 2003 канонізована католицькою церквою до лику блаженних. Проте, якщо придивитися ближче до вчинків і рішень монахині, то виникають певні сумніви у її доброчесності. Питання викликають її політичні зв’язки, а також донори коштів ордену «‎Сестер-місіонерок любові». Наприклад, серед них був Чарльз Кітінг — банкір, засуджений за шахрайство в особливо великих розмірах. Тереза приймала гроші від диктатора та вбивці із Гаїті Жана-Клода Дювальє, клала квіти на могилу тоталітарного лідера Албанії Енвера Ходжі, підтримала кандидатуру Лічо Джеллі на Нобелівську премію з літератури, попри його причетність до низки вбивств у Італії та стосунки із неофашистським рухом. Також слід згадати про її притулки, де не вистачало кваліфікованих лікарів та принципово не використовувалось знеболювальне. При тому, що на благодійних рахунках ордену коштів на це було більш ніж достатньо. Сама ж Тереза під час хвороби лікувалася повноцінно у кращих клініках Італії і США.               

6. Ернесто Че Гевара 

Латиноамериканський революціонер, державний діяч, команданте Кубинської революції 1959 року. Постать великого Че обожнюють, оспівують та романтизують. Його прихильників достатньо серед різних поколінь. Особистість Ернесто давно вийшла за межі рідної Куби та стала символом маскулінності, краси, свободи, боротьби, сили і незламності у світі. При цьому всі, хто носить обличчя команданте на футболці, не повинні забувати справжнє обличчя свого кумира, який крім національного героя Куби є ще й видатним, особливо жорстоким вбивцею. Після приходу до влади повстанців 12 січня 1959 у місті Сантьяго-де-Куба почалися репресії проти політичних опонентів, проводилися масові розстріли. За свідченнями очевидців, Че Гевара особисто стратив більше ніж 180 людей. Саме за його вказівкою були споруджені так звані трудові табори, де загинули тисячі звичайних кубинців включно із жінками та дітьми від 14 років. Також знаний поборник свободи створив спеціальні загони для виявлення і знищення представників ЛГБТ. Сестра Фіделя та Рауля Кастро написала у своїх мемуарах: «‎Для Ернесто не мали значення ні суд, ні слідство. Він одразу починав розстрілювати. Він був людиною без серця».