8 українських історичних фільмів, які має переглянути кожен

Advertisements

Кажуть, найкращий спосіб зрозуміти національну специфіку будь-якої країни – це подивитися історичне кіно про неї. Адже кіно зазвичай знімають про визначні історичні події, що хвилюють більшість населення. Є такі стрічки і в Україні. Не всі вітчизняні фільми однаково вдалі, але ми підібрали для вас найкращі. Вони дозволять вам і цікаво провести час, і краще уявити наше історичне минуле.

1. «Хайтарма», 2013

Один з найвідоміших українських вітчизняних фільмів розповідає про депортацію татар з Криму до Сибіру у травні 1944 року. Це перший у історії кримськотатарський фільм, знятий кримськотатарською мовою. Зйомки проводилися у Криму. У них брала участь велика кількість непрофесіональних акторів, зокрема представники старшого покоління, що дітьми самі були депортовані. «Хайтарма» представляла Україну на премії Оскар.

2. «Поводир, або Квіти мають очі», 2014

У основу сюжета «Поводиря» автори поклали історію про розстріляний з’їзд кобзарів у Харкові у 1930тих роках. Сьогодні історики сумніваються у тому, що така подія насправді мала місце, адже підверджуючі документи так і не були знайдені. Але атмосфера тридцятих років в Україні, перед Голодомором та під час нього, авторам безумовно вдалася. Саме у цей трагічний період сходом країни подорожують американський хлопчик Пітер та український незрячий музикант Іван. Оскільки один з двох головних героїв є незрячим, до роботи запросили непрофесійних акторів з вадами зору, а пізніше фільм демонструвався для незрячих за допомогою відповідних технологій. Історія Пітера та Івана прийшлася глядачам до душі, у 2015 році фільм встановив рекорд по касовим зборам в Україні.

3. «Століття Якова», 2016

Автори «Століття Якова» вирішили показати усі буремні події, що спіткали нашу державу з останні сто років через життя однієї людини. Цей фільм – екранізація роману Володимира Лиса з такою ж назвою. Головний герой Яків все життя прожив в одній хаті на Волині, що за цей час встигла побути територією п’яти різних держав: царської Росії, УНР, Польщі, гітлерівської Німеччини та СРСР, перш ніж стати частиною незалежної України. Ще однією особливістю цього фільму стало те, що автори використали унікальну західнополіську говірку, яку використовували лише на Волині.

4. «Жива», 2016

Головна героїня «Живої» – реальна історична постать Анни Попович. Переховуючися від КДБ, молода дівчина потрапила до лав УПА і змушена була переховуватися у лісах разом з іншими повстанцями. Автори намагалися максимально відтворити історичну правду тих подій: зйомки проходили у тих же лісах, криївку побудували на тій же галявині, де існувала і реальна. Консультувала кіношників та зокрема виконавицю головної ролі сама Анна Попович, яка у віці за дев’яносто років прекрасно пам’ятала ті давні події.

5. «Червоний», 2017

І ще один фільм, пов’язаний з історією УПА. Головний герой воює у її складі, аж поки не потрапляє у полон, а звідти – у ГУЛАГ. Але воїн залишається воїном навіть у таборі, тому він намагається підняти повстання. Вперше Данило Червоний з’явився у книгах Андрія Кокотюхи, а звідти дістався і на кіноекрани. Зараз у роботі знаходиться другий фільм про його життя та пригоди.

6. «Крути 1918», 2019

У 1918 році захищати молоду Українську Народну Республіку від радянських військ було нікому і на бій під селом Крути проти значно переважающих сил ворога вийшли студенти-курсанти. До трагічної реальної історії автори додали кохання та сімейної драми, тому дивитися фільм буде цікаво не лише тим, хто захоплюється історією.

7. «Заборонений», 2019

Фільм-біографія видатного українського поета Василя Стуса, що боровся із радянською владою, потрапив через це у заслання та загинув там загадковою смертю (усі обставини якої ще і досі не до кінця відомі). Критики фільму вважають, що його авторам не вдалося повністю розкрити масштабну фігуру головного героя, але це кіно – прекрасна можливість для першого знайомства з обставинами його життя та атмосферою тієї епохи в Україні.

8. «Будинок «Слово», 2020

У цьому році на екрани вийде фільм про українських письменників, яких у радянські часи заселили у один спеціально побудований для них будинок у формі літери С (що існує до наших днів у Харкові). У ньому жили Михайль Семенко, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Лесь Курбас та багато інших. За життя у комфортних умовах письменники мали платити ідеологічно правильною творчістю. Але не так сталося, як гадалося. А поки ми чекаємо прем’єри, ви можете переглянути документальний фільм з тією ж назвою, з якого і почалося створення художньої картини.



Loading...