Вітчизняне кіно на підйомі. Якщо у минулому, регулярно дивитися плоди роботи українського кінематографу було проявом справжнього патріотизму та потребувало міцних нервів, то зараз у вас вечорів на тижні ледве вистачить подивитися усі справді варті уваги українські фільми. Що ж обов’язково треба встигнути спіймати на великому екрані?
«Думки мої тихі», Антоніо Лукіч
Неочікуваний
хіт кінця минулого року, «Думки мої тихі» розповідає історію матері та сина, що
вирушають до Закарпаття. У них є мета — записати спів рахівського крижня, рідкісного місцевого
птаха. Як і належить героям роуд-муві, подорожуючи Україною в таксі, що
належить головній героїні, вони відвідають незвичайні місця та зустрінуться з
незвичайними людьми, та навіть потраплять у справжній «Твін-Пікс». Фільм став
справжнім хітом серед української аудиторії. Це добра і смішна комедія — рідкісний жанр серед
нашого кіно.
«Додому», Наріман Алієв
Якщо
ви хоч трохи слідкуєте за українським кіно, ти точно чули про дебютний повний
метр Нарімана Алієва. Це теж сімейна історія. Головні герої — батько та син рушають у
довгу подорож до окупованого Криму для того, щоб за мусульманським обрядом
поховати там тіло сина та брата. Ця щемка історія про батьків і дітей, в
історію яких вплітається світова політика, вразила не лише українську, але й
світову аудиторію. «Додому» був відібраний до участі у програмі «Особливий
погляд», другої за престижністю на Канському фестивалі, а також переміг на
Босфорському фестивалі у Туреччині.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», Надія Парфан
Цей фільм — незвичний експеримент для вітчизняного
кіно. Це документальна історія самодіяльного хору, що створений працівниками
комунального підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго. Прагнення головних
героїв до прекрасного знаходиться у постійному дисбалансі з проблемами та
викликами опалювального сезону. Парадоксальний, смішний та ніжній фільм
розказує про долю людей, що працюють на державному підприємстві під незвичайним
кутом.
«Віддана», Христина Сиволап
Іще один незвичний для нашого кіно жанр — історична мелодрама. «Віддана», до того ж, — це екранізація славетного роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Це історія непростих стосунків двох жінок на фоні буремних історичних подій — дія фільму відбувається у 1900 році у Австро-Угорщині. Долі головних героїнь фільму — аристократки Аделі та служниці Стефи — переплітаються у міцний вузол, що вже не розірвати. Не всі критики залишилися у захваті від картини, але, навіть якщо ви не шанувальник мелодрами, цей фільм справить на вас враження своєю естетичною довершеністю. Ще ніколи в українському кінематографі не було таких красивих костюмів та декорацій.
«Атлантида», Валентин Васянович
Іще один неочікуваний хіт, що прикував до себе увагу
європейської аудиторії. Фільм Валентина Васяновича розказує історію, дія якої
відбувається у майбутньому часі, коли Україна перемогла у війні на Донбасі.
Саме на Донбасі, спустошеному та більш не придатному для життя, і перебувають головні герої. У їх ролях
Васянович зняв непрофесійних акторів, що самі у минулому були волонтерами та
військовими. Меланхолійний фільм, що справляє сильне враження, зокрема,
операторською роботою, отримав одну з головних нагород престижного
Венеціанського фестивалю та був
відзначений особливим дипломом на фестивалі у Токіо.
«Наші Котики», Володимир Тихий
Повна
назва цієї неполіткоректної військової комедії говорить сама за себе – «Наші
котики або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції
з елементами тимчасового воєнного стану».
Використавши як зав’язку історію проблемного чергування різномастого
військового загону у 2014 році, авторам вдалося посміятися над непростими
темами, пов’язаними з новітньою історією України. Головні герої: непрофесійні вояки та журналістка за допомогою
збігу обставин та гіпнозу розвалюють масштабні плани ворога. Такого у наших
кінотеатрах ви ще не бачили!
«Черкаси», Тимур Ященко
Ще один військовий фільм у списку — «Черкаси» розказує історію останнього українського судна у тільки-но окупованому Криму. В умовах, коли інші кораблі здаються та піднімають російські прапори, екіпаж тральщика «Черкас» продовжує хоробро (хоч і безнадійно) чинити опір, у той час, коли на березі вирішення долі своїх близьких очікують їх родини. Автори фільму обіцяють розказати історію оборони тральщика максимально близько до реальності — члени справжньої команди «Черкас» були консультантами на зйомках фільму.
